Значення
-
Верхня внутрішня поверхня приміщення, що є його обмеженням зверху і часто піддається оздобленню.
-
(перен.) Верхня межа, максимальний рівень чогось (наприклад, цін, можливостей, швидкості).
-
(перен., розм.) Верхня частина ротової порожнини; піднебіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стеля, р. стелі, д. стелі, з. стелю, о. стелею, м. стелі, к. стеле