соборність

[sobornistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Філософсько-політична концепція, що ґрунтується на ідеї духовної, культурної та політичної єдності українського народу, його прагненні до об’єднання в незалежній соборній (єдиній) державі; принцип національної єдності поза межами роздробленості та регіональних відмінностей.

  2. У релігійному (переважно православному) вжитку — єдність, спільність віруючих у Христовій Церкві як живому організмі, що поєднує людей у вірі та любові; принцип церковної єдності та колективного прийняття рішень.

  3. У ширшому, загальнокультурному сенсі — почуття колективної приналежності, солідарності, згуртованості суспільства на основі спільних цінностей, історії та мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соборність, р. соборності, д. соборності, з. соборність, о. соборністю, м. соборності, к. соборносте

Більше записів