соборність

1. Філософсько-політична концепція, що ґрунтується на ідеї духовної, культурної та політичної єдності українського народу, його прагненні до об’єднання в незалежній соборній (єдиній) державі; принцип національної єдності поза межами роздробленості та регіональних відмінностей.

2. У релігійному (переважно православному) вжитку — єдність, спільність віруючих у Христовій Церкві як живому організмі, що поєднує людей у вірі та любові; принцип церковної єдності та колективного прийняття рішень.

3. У ширшому, загальнокультурному сенсі — почуття колективної приналежності, солідарності, згуртованості суспільства на основі спільних цінностей, історії та мети.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |