1. (у музиці) Пов’язаний з підтонами — нижчими частотними компонентами звуку, що виникають як результат нелінійних спотворень або природних акустичних явищ і сприймаються як окремий низький тон.
2. (переносно, рідко) Той, що знаходиться або відбувається в тіні, на другорядних ролях, має непрямий, прихований вплив.