сніжниця

[sniʒnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісна назва місяця лютого в українській народній мові, пов’язана з характерною для цього періоду сніжною погодою.

  2. Застаріла назва для санок, які використовуються для їзди по снігу.

  3. Рідкісна назва рослини білоцвіт весняний (Leucojum vernum), що розпускається навесні, часто коли ще лежить сніг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сніжниця, р. сніжниці, д. сніжниці, з. сніжницю, о. сніжницею, м. сніжниці, к. сніжнице

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів