1. Сильна хуртовина зі снігом, що супроводжується різким вітром, часто з раптовими поривами та зміною напрямку; буран, заметіль.
2. Переносно: бурхливі події, метушня, тривожний час, що супроводжується плутаниною або небезпекою.
завірюха
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
О покотьоло рук, і губ, і ніг, відьомська завірюха пелехата жбурнула нас, мов вихор, на розплату в оглухлий яр, і в ярий грім, і в гріх. Тягнулись гони видовжених тіл, курілись димом верховіття сосон, коли кошлатий і простоволосий загоготів багаттям суходіл.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: іменник (однина) |