сніжник

1. Застій снігу, що зберігається в горах, ярах або на північних схилах після загального танення снігового покриву в навколишній місцевості.

2. (у спеціальній термінології) Невеликий льодовик або постійне снігове поле в горах.

3. (рідко) Те саме, що сніжинка — окрема кристалічна частка снігу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |