сніжник

[sniʒnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Застій снігу, що зберігається в горах, ярах або на північних схилах після загального танення снігового покриву в навколишній місцевості.

  2. спеціальній термінології) Невеликий льодовик або постійне снігове поле в горах.

  3. (рідко) Те саме, що сніжинка — окрема кристалічна частка снігу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сніжник, р. сніжника, д. сніжникові, з. сніжник, о. сніжником, м. сніжникові, к. сніжнику

Більше записів