Древослів

Словник Української Мови

смутливий

[smutlɪʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Який викликає смуток, засмучує; сумний, тужливий.
Схильний до смутку, задуми; зажурений, замислений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смутливий, р. смутливого, д. смутливому, з. смутливого, о. смутливим, м. смутливім

Більше записів