1. У лінгвістиці та перекладознавстві — стан, коли переклад (дубляж, закадрове озвучення) аудіовізуального твору максимально наближений до оригіналу за часом та тривалістю мовлення, а також за рухами губ персонажів.
2. У техніці та інформаційних технологіях — властивість системи або процесу перебувати в стані неповної синхронізації, коли різні компоненти працюють з невеликим часовим зсувом один відносно одного, але в узгодженому режимі.