служебник

[sluʒɛbnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Богослужбова книга в православній та греко-католицькій церквах, що містить тексти та вказівки для здійснення літургії, вечірні, утрені та інших вимог, і призначена для використання священнослужителями (священиком та дияконом).

  2. Застаріле значення: службовець, чиновник, особа, що перебуває на службі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. служебники, р. служебника, д. служебникові, з. служебник, о. служебником, м. служебникові, к. служебнику

Більше записів