Значення
-
Пристрій для прийому звукових сигналів, що складається з одного або двох навушників з дужкою або без неї, часто з мікрофоном, який використовується для телефонного зв’язку, роботи на радіостанціях, в комп’ютерних системах тощо.
-
Розмовна назва телефонного апарата (зазвичай стільникового телефону), призначеного для розмов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слухавка, р. слухавки, д. слухавці, з. слухавку, о. слухавкою, м. слухавці, к. слухавко