трубка

[trubkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Невеликий портативний пристрій для куріння, що складається з чашечки для тютюну та мундштука, з’єднаних каналом.

  2. Вирізний порожнистий циліндр або довгастий конус у тілі деяких тварин (наприклад, голкошкірих) або рослин.

  3. Розмовна назва слухової трубки телефонного апарата, що піднімається та тримається рукою.

  4. Закрита порожнина циліндричної або конусоподібної форми у техніці, будівництві тощо (наприклад, кермова трубка, димохідна трубка).

  5. Зменшувально-пестлива форма від слова “труба”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трубка, р. трубки, д. трубці, з. трубку, о. трубкою, м. трубці, к. трубко

Синоніми & Антоніми

Більше записів