1. Історико-культурний процес поширення слов’янської мови, культури, звичаїв та етнічної приналежності серед неслов’янських народів або на певних територіях.
2. У мовознавстві — запозичення або запровадження слов’янських мовних елементів (лексики, фонетики, граматики) до іншої мови.
3. Політика спрямована на посилення слов’янського впливу в різних сферах суспільного життя певного регіону або країни.