1. Який триває довго, не припиняється; довготривалий, тривалий (про звуки, явища тощо).
2. Який має велику протяжність у просторі; довгий, довжинний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який триває довго, не припиняється; довготривалий, тривалий (про звуки, явища тощо).
2. Який має велику протяжність у просторі; довгий, довжинний.
Приклад 1:
Здалеку, як крізь воду він ще чує протяжний с тогін жінки. Ранком прокидається лицем до стіни на голій землі, скорчений, розчавлений нічним ударом.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Вони мають яскравий і протяжний балдж , а рукави — нечіткі й розмиті . Якщо спіралі потужніші й361 чіткіші, а центральна зона виділяється менше , то такі галактики відносять до типу Sb.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”