1. Який триває довго, не припиняється; довготривалий, тривалий (про звуки, явища тощо).
2. Який має велику протяжність у просторі; довгий, довжинний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який триває довго, не припиняється; довготривалий, тривалий (про звуки, явища тощо).
2. Який має велику протяжність у просторі; довгий, довжинний.