1. Представник найбільшої в Європі групи споріднених народів, що говорять слов’янськими мовами, об’єднаних спільним етногенезом, культурно-історичною спадщиною та мовною близькістю; до східних слов’ян належать українці, росіяни та білоруси, до західних — поляки, чехи, словаки та ін., до південних — болгари, серби, хорвати, словенці, македонці та ін.
2. (у давнину) Представник давніх племен, що населяли Центральну, Східну і Південно-Східну Європу, від яких походять сучасні слов’янські народи.