слов'янин

[sloʋ'jɑnɪn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Представник найбільшої в Європі групи споріднених народів, що говорять слов’янськими мовами, об’єднаних спільним етногенезом, культурно-історичною спадщиною та мовною близькістю; до східних слов’ян належать українці, росіяни та білоруси, до західних — поляки, чехи, словаки та ін., до південних — болгари, серби, хорвати, словенці, македонці та ін.

  2. (у давнину) Представник давніх племен, що населяли Центральну, Східну і Південно-Східну Європу, від яких походять сучасні слов’янські народи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слов'янин, р. слов'янина, д. слов'янинові, з. слов'янина, о. слов'янином, м. слов'янині, к. слов'янине

Більше записів