протяжність

Властивість за значенням іменника “протяжний“; просторова характеристика чого-небудь, що має значну довжину або відстань; довжина, відстань у просторі.

Географічний термін, що означає відстань між крайніми точками території (країни, області, материка тощо) в певному напрямку (наприклад, з півночі на південь, із заходу на схід).

Тривалість у часі, тривалість звучання мови, музики тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Фронт, за який він відповідав, мав протяжність 3 тис. миль, від Амстердаму на півночі до іспанського кордону на півдні, а потім уздовж усього південного узбережжя Франції до кордону з Італією.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |