1. У лексикографії — слово, що виступає заголовним у словниковій статті та представляє собою зразок (тип, модель) для групи слів з однаковою граматичною структурою, які не потребують окремих статей (наприклад, для слів з однаковими суфіксами, закінченнями або типом відмінювання чи дієвідміни).
2. У лінгвістиці та термінознавстві — типова лексична одиниця, що служить зразком для формування або аналізу цілого класу споріднених слів або термінів за певною моделлю.