1. Який має велику протяжність у просторі; довгий, простягнений.
2. Тривалий за часом; довготривалий.
протяжливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має велику протяжність у просторі; довгий, простягнений.
2. Тривалий за часом; довготривалий.
Відсутні