протяжка

1. Технічний термін: інструмент для обробки отворів (звичайно круглих або фасонних) шляхом послідовного видалення металу; різновид ріжучого інструмента, що має ряд послідовно збільшуваних зубців і застосовується на протяжних верстатах.

2. Технологічна операція: процес обробки деталі за допомогою протяжки, а також результат цієї операції — оброблена деталь.

3. Розм. (перен.): довге, одноманітне, нудне поводження або процес, що затягується; затягування чогось у часі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |