слон

[slon] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Велика ссавна тварина родини слонових з довгим хоботом, бивнями та великими вухами, що мешкає в Африці та Азії (роди Loxodonta та Elephas).

  2. Фігура у шахах, яка ходить по діагоналях на будь-яку кількість полів.

  3. Переносно: про повільну, незграбну або дуже велику людину або предмет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слон, р. слона, д. слонові, з. слона, о. слоном, м. слоні, к. слоне

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘слон’ походить з праслов’янської мови. Існує кілька теорій його походження. Одна з них пов’язує його з дієсловом ‘слонитися’ (притулятися), оскільки слони нібито сплять, притулившись до дерева. Інша теорія вважає його запозиченням з тюркських мов, де ‘арслан’ означає ‘лев’. Також є гіпотеза про зв’язок з китайським або бірманським словом на позначення слона. У сучасній українській мові ‘слон’ — це велика тварина з хоботом.
Споріднені слова:мамонт, носоріг, бегемот

Більше записів