Словник Української Мови
Буква
1. Викопний ссавець ряду хоботних, що жив у льодовикову епоху, мав великі загнуті бивні та був вкритий густою довгою шерстю; вимер близько 10 тисяч років тому.
2. Перен. про людину, яка відстала від сучасного життя, має застарілі погляди або дуже велику, масивну статуру.
3. Перен., розм. про щось дуже велике за розмірами, громіздке або давнє.
Приклад 1:
Представники фауни того часу – мамонт, олені (благородний, великорогий, північний), сайгак, вовк, беркут, ведмідь (печ ерний, бурий, білий), лисиця, заєць, хом’як, песець. Інтерстадіал Рисс-Вюрм – 110-70 тисяч років тому залишив поховані ґрунти, які добре збереглися до нашого часу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”