мамонт

[mɑmont] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Викопний ссавець ряду хоботних, що жив у льодовикову епоху, мав великі загнуті бивні та був вкритий густою довгою шерстю; вимер близько 10 тисяч років тому.

  2. Перен. про людину, яка відстала від сучасного життя, має застарілі погляди або дуже велику, масивну статуру.

  3. Перен., розм. про щось дуже велике за розмірами, громіздке або давнє.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мамонт, р. мамонта, д. мамонтові, з. мамонта, о. мамонтом, м. мамонті, к. мамонте

Більше записів