скитниця

1. Жіночий монастир або окрема монаша обитель у відокремленому, безлюдному місці (часто в лісі чи горах), де ченці ведуть аскетичне життя у молитві та усамітненні.

2. Місце, де мешкають скитники або скитниці; невелика християнська релігійна громада, що веде відлюдний спосіб життя.

3. У переносному значенні — дуже віддалена, глуха, безлюдна місцевість, схожа на притулок відлюдників.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |