1. (розм.) Випадково, необачно впустити щось з рук, випустити з рук; упустити.
2. (перен., розм.) Втратити можливість чогось, не зберегти, не втримати; упустити (наприклад, шанс, нагоду).
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Випадково, необачно впустити щось з рук, випустити з рук; упустити.
2. (перен., розм.) Втратити можливість чогось, не зберегти, не втримати; упустити (наприклад, шанс, нагоду).
Відсутні