Древослів

Словник Української Мови

скитницький

[skɪtnɪt͡sʲkɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивий скитникам, характерний для них; пов’язаний з життям у скитах, з релігійним відлюдництвом.

  2. Стосунки, пов’язаний з релігійною громадою, що проживає в скиті (особливо в контексті старообрядництва).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скитницький, р. скитницького, д. скитницькому, з. скитницького, о. скитницьким, м. скитницькім, к. скитницький

Більше записів