скимлячий
[skɪmljɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СК И МЛЯЧИЙ , а, е, розм., рідко . Дієпр. акт . теп. ч. до скимл і ти . Журливо , однозвучно гули телефонні дроти , поглиблювали в серці й без того скимлячу нудьгу (Бабляк, Вишн. сад , 1960, 338).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скимлячий, р. скимлячого, д. скимлячому, з. скимлячого, о. скимлячим, м. скимлячім