пуцолан

[put͡solɑn] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Природний вулканічний матеріал (попіл або туф), що містить кремнезем та глинозем, який у подрібненому вигляді при змішуванні з вапняним розчином надає йому здатність твердіти у воді, використовується як активна мінеральна добавка в цементах та бетонах.

  2. Штучний або природний силікатний матеріал, що володіє подібними пуцоланічними властивостями (здатністю вступати в хімічну реакцію з гідратом оксиду кальцію у водному середовищі з утворенням міцних сполук).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пуцолан, р. пуцолану, д. пуцоланові, з. пуцолан, о. пуцоланом, м. пуцолані, к. пуцолане

Більше записів