скупчений
[skupt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який утворився внаслідок скупчення, нагромадження чогось у одному місці; зосереджений, зібраний.
-
(У геології) Про корисні копалини: що утворився в результаті накопичення мінеральної речовини в одному місці (на противагу розсіяному).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скупчений, р. скупченого, д. скупченому, з. скупченого, о. скупченим, м. скупченім