Значення
-
Бути розташованим навпроти, один навпроти одного; знаходитися в протилежномуположенні.
-
Чітко та рішуче не погоджуватися з кимось або чимось; чинити опір, не підкорятися.
-
Виявляти стійкість, не піддаватися впливу чогось (наприклад, тиску, небезпеці, труднощам).
-
Бути рівним за силою, значенням або інтенсивністю; врівноважувати собою щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я протистою, ти протистоїш, він протистоїть, ми протистоїмо, ви протистоїте, вони протистоять