1. Властивість за значенням дієслова “скупчувати(ся)”; стан, коли щось зібрано, нагромаджено в одному місці, часто у великій кількості або щільно.
2. Місце, де щось (люди, предмети, явища) зібрано, нагромаджено; група, маса, скупчення.
3. (У медицині, техніці) Концентрація, підвищена щільність чогось на певній ділянці (наприклад, скупченість лейкоцитів, скупченість дефектів у матеріалі).