Значення
-
Властивість за значенням дієслова “скупчувати(ся)”; стан, коли щось зібрано, нагромаджено в одному місці, часто у великій кількості або щільно.
-
Місце, де щось (люди, предмети, явища) зібрано, нагромаджено; група, маса, скупчення.
-
(У медицині, техніці) Концентрація, підвищена щільність чогось на певній ділянці (наприклад, скупченість лейкоцитів, скупченість дефектів у матеріалі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скупченість, р. скупченості, д. скупченості, з. скупченість, о. скупченістю, м. скупченості, к. скупченосте