Значення
-
Дія за значенням дієслова скупчувати; накопичення, зосередження чого-небудь у великій кількості в одному місці.
-
Велика кількість, група, маса когось або чогось, що зібралася, зосередилася в одному місці; нагромадження.
-
У геології — природне поєднання корисних копалин у надрах, що становить промислову цінність; родовище.
-
У військовій справі — зосередження військ, техніки на певній території для ведення бойових дій.
-
У мовознавстві — поєднання кількох приголосних звуків у межах одного складу або слова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скупчення, р. скупчення, д. скупченню, з. скупчення, о. скупченням, м. скупченні, к. скупчення