скупчення

1. Дія за значенням дієслова скупчувати; накопичення, зосередження чого-небудь у великій кількості в одному місці.

2. Велика кількість, група, маса когось або чогось, що зібралася, зосередилася в одному місці; нагромадження.

3. У геології — природне поєднання корисних копалин у надрах, що становить промислову цінність; родовище.

4. У військовій справі — зосередження військ, техніки на певній території для ведення бойових дій.

5. У мовознавстві — поєднання кількох приголосних звуків у межах одного складу або слова.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |