скрипочка

[skrɪpot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “скрипка” — невелика скрипка або скрипка, до якої виражають ніжність.

  2. Розмовна назва гриба печериці польової (Agaricus arvensis), що має білу шапинку та при розтиранні видає слабкий скриплячий звук.

  3. Рідкісне, діалектне позначення комахи-цвіркуна або коники, що видає характерні звуки, схожі на скрип.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрипочка, р. скрипочки, д. скрипочці, з. скрипочку, о. скрипочкою, м. скрипочці, к. скрипочко

Більше записів