прокультивований
[prokulʲtɪʋoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про організм, тканину, клітину) Вирощений штучним шляхом у спеціальних лабораторних умовах (на живильному середовищі, в культиві) для наукових, медичних або технологічних цілей.
-
(перен., про риси характеру, звички, навички) Набутий, вироблений внаслідок цілеспрямованого виховання, навчання або систематичного вдосконалення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прокультивований, р. прокультивованого, д. прокультивованому, з. прокультивованого, о. прокультивованим, м. прокультивованім