прокультивований

1. (про організм, тканину, клітину) Вирощений штучним шляхом у спеціальних лабораторних умовах (на живильному середовищі, в культиві) для наукових, медичних або технологічних цілей.

2. (перен., про риси характеру, звички, навички) Набутий, вироблений внаслідок цілеспрямованого виховання, навчання або систематичного вдосконалення.