Древослів

Словник Української Мови

скриплячий

[skrɪpljɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Який скрипить, видає скрип.
Який нагадує за звуком скрип; різкий, неприємний для слуху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скриплячий, р. скриплячого, д. скриплячому, з. скриплячого, о. скриплячим, м. скриплячім

Більше записів