скрикати

[skrɪkɑtɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Видавати короткі, різкі, високі звуки (про птахів, комах тощо).

  2. Перен. Гучно, різко або на високих нотах говорити, співати, кричати; скричати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрикати, р. скрикатів, д. скрикатам, з. скрикатів, о. скрикатами, м. скрикатах, к. скрикати

Більше записів