скрушений

[skruʃɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який перебуває у стані глибокого занепаду духу, пригніченості, суму через пережите нещастя, розчарування або втрату; зневірений, пригнічений.

  2. Який виражає такий стан або свідчить про нього (про вигляд, погляд, голос тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрушений, р. скрушеного, д. скрушеному, з. скрушеного, о. скрушеним, м. скрушенім

Більше записів