Значення
-
Робити різкими рухами гострим предметом по поверхні чогось, зіскрібаючи, зчищаючи щось або видаляючи.
-
Чіпляючись чимось гострим, дратувати, викликати неприємне відчуття на поверхні шкіри або пошкоджувати її.
-
Перен., розм. Викликати неприємне, тривожне відчуття, думку; гризти, мучити (перев. про сумління, пам’ять).
-
Розг. Грати на струнному музичному інструменті невміло, роблячи різкі, неприємні для слуху звуки.
-
Дряпати, розгрібати лапами (про тварин, перев. птахів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я скребу, ти скребеш, він скребе, ми скребемо, ви скребете, вони скребуть
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘скребти’ походить від праслов’янського кореня *skreb-, який означав ‘дряпати, шкребти’. Цей корінь споріднений з такими словами в інших індоєвропейських мовах, як литовське ‘skrebti’ (дряпати) та давньоісландське ‘skrapa’ (дряпати). В українській мові ‘скребти’ означає ‘терти, дряпати поверхню чимось гострим або твердим’, наприклад, ‘скребти підлогу’ або ‘скребти по душі’ (переносно).