Значення
-
Робити різкі рухи чимось твердим по поверхні, видаляючи або зіскрібаючи щось; скребти.
-
Дряпати, чухати щось гострим, викликаючи характерний звук або відчуття.
-
Перен., розм. Повільно, з труднощами писати або робити іншу тонку роботу.
-
Розм. Їсти неохоче або повільно, зневажливо про їжу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шкребу, ти шкребеш, він шкребе, ми шкребемо, ви шкребете, вони шкребуть
Походження слова (Етимологія)
Шкребти — це давнє українське слово, яке означає «дряпати, чистити, скоблити». Воно походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом «скребти», і є його давнім фонетичним варіантом. Це слово має багато родичів у слов’янських мовах, наприклад, польське «szkrobać», чеське «skrábati», сербохорватське «шкрабати». В українській мові від нього утворилося багато слів, що описують різні види шкрябання, чищення, а також інструменти для цього.