Значення
-
Філософський термін, що позначає стан або якість бути крайнім, граничним, останнім у своєму роді; межове положення, що визначає кордон між двома станами, поняттями або світами.
-
У теології та екзистенційній філософії — поняття, що описує пограничні, кризові ситуації людського існування (наприклад, страждання, смерть, вибір), в яких розкривається сутність людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скраяність, р. скраяності, д. скраяності, з. скраяність, о. скраяністю, м. скраяності, к. скраяносте