скостеніння

1. Стан, коли щось (часто організм або його частини) стає твердим, непорушним, набуває властивостей кістки; окостеніння.

2. Переносно: втрата рухливості, гнучкості, життєвої сили; застиглість, закостеніння (про думки, ставлення, суспільні інститути тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |