скостеніння

[skostɛninnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан, коли щось (часто організм або його частини) стає твердим, непорушним, набуває властивостей кістки; окостеніння.

  2. Переносно: втрата рухливості, гнучкості, життєвої сили; застиглість, закостеніння (про думки, ставлення, суспільні інститути тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скостеніння, р. скостеніння, д. скостенінню, з. скостеніння, о. скостенінням, м. скостенінні, к. скостеніння

Більше записів