сколочувальний

[skolot͡ʃuʋɑlʲnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Прикметник, що стосується процесу сколочуваннястворення міцного з’єднання деталей шляхом склеювання з одночасним стисненням (пресуванням), часто з нагріванням; призначений для такого процесу.

  2. У техніці та промисловості: такий, що відноситься до обладнання, матеріалів або технології для виготовлення шаруватих конструкцій, плит (наприклад, фанери, ДСП, деревноволокнистих плит) шляхом з’єднання під тиском.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сколочувальний, р. сколочувального, д. сколочувальному, з. сколочувального, о. сколочувальним, м. сколочувальнім, к. сколочувальний

Більше записів