Древослів

Словник Української Мови

сколочення

[skolot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “сколотити” — процес створення, організації чогось швидко, часто тимчасово або поверхнево.

  2. Результат такої дії — щось створене швидко, без міцної основи, внутрішньої єдності або довгострокового плану; непоміцне об’єднання, утворення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сколочення, р. сколочення, д. сколоченню, з. сколочення, о. сколоченням, м. сколоченні, к. сколочення

Більше записів