склубити

[sklubɪtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. (дієслово) Утворювати скупчення, згустки, нагромаджувати щось пухке, об’ємне (перев. про дим, хмари, пару тощо); виглядати нагромадженням, суцільною масою.

  2. (дієслово, перен.) Збиратися, накопичуватися у великій кількості (про думки, почуття, образи).

  3. (дієслово, рідк.) Збирати, згортати щось у клубки або збивати в щільну масу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я склуб'ю, ти склуб'єш, він склуб'є, ми склуб'ємо, ви склуб'єте, вони склуб'ють

Більше записів