скінченновимірний

[skint͡ʃɛnnoʋɪmirnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (у математиці, фізиці) Такий, що має скінченну кількість вимірів; властивий простору або об’єкту, кількість незалежних параметрів (координат, базисних векторів) для опису якого є обмеженою, зліченною величиною. Наприклад: скінченновимірний векторний простір, скінченновимірне представлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скінченновимірний, р. скінченновимірного, д. скінченновимірному, з. скінченновимірного, о. скінченновимірним, м. скінченновимірнім

Більше записів