1. (у математиці, фізиці) Такий, що має скінченну кількість вимірів; властивий простору або об’єкту, кількість незалежних параметрів (координат, базисних векторів) для опису якого є обмеженою, зліченною величиною. Наприклад: скінченновимірний векторний простір, скінченновимірне представлення.
скінченновимірний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |