схізоцельний

1. (у зоології) такий, що має схізоцель — порожнину тіла, яка утворюється шляхом розходження клітин мезодерми, а не з первинної кишки (на відміну від ентероцельних тварин).

2. (про тварин) що належить до групи безхребетних тварин зі схізоцельним типом будови порожнини тіла (наприклад, круглі черви, кільчасті черви, членистоногі).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |