Значення
-
(у зоології) такий, що має схізоцель — порожнину тіла, яка утворюється шляхом розходження клітин мезодерми, а не з первинної кишки (на відміну від ентероцельних тварин).
-
(про тварин) що належить до групи безхребетних тварин зі схізоцельним типом будови порожнини тіла (наприклад, круглі черви, кільчасті черви, членистоногі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. схізоцельний, р. схізоцельного, д. схізоцельному, з. схізоцельного, о. схізоцельним, м. схізоцельнім, к. схізоцельний