тубо-чокало

Тубо-чокало — власна назва української народної казки про хитрого та вправного зайця, який перемагає сильніших супротивників (вовка, ведмедя) завдяки кмітливості та вигадці; за сюжетом заєць, закликаючи на допомогу вигаданого могутнього брата “Тубо-Чокала”, залякує звірів і рятується.

Тубо-чокало — у переносному значенні: образна назва для вигаданої, неіснуючої, але грізної на вигляд сили, загрози або авторитету, яким лякають когось, а також для обманної, блефової загрози.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |