скавчати

[skɑʋt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Про тварину, переважно собаку: видавати різкі, переривчасті, часто високі звуки, що свідчать про збудження, біль, тривогу або агресивний настрій.

  2. Переносно про людину: голосно, різко та нав’язливо кричати, скаржитися або лаятися, видаючи звуки, що нагадують собаче скавчання.

  3. Рідко: про неживі предмети або явища, що видають різкий, скреготливий або верескливий звук, схожий на собаче.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я скавчу, ти скавчиш, він скавчить, ми скавчимо, ви скавчите, вони скавчать

Більше записів