собака

1. Домашня тварина роду Canis, підвид вовка, що утримується людиною як компаньйон, охоронець, помічник на полюванні тощо; одомашнений хижий ссавець родини псових (Canis lupus familiaris).

2. Самець цієї тварини (на противагу суці).

3. Перен., зневажл. або лайл. про підлу, злу, грубу або безпринципну людину.

4. Техн., розм. Елемент механізму у вигляді гачка, засуву або захвата, що служить для затримання, закріплення чогось (наприклад, собачка в рушниці, в замку, у лебідки).

5. Астрон., розм. Скорочена назва сузір’я Великого Пса або Малого Пса.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |