Значення
-
Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути скасованим, ліквідованим, анульованим; факт або результат скасування чогось.
-
У філософській термінології (переважно у перекладній літературі) — стан зняття, подолання та одночасно збереження певного явища або поняття на вищому рівні розвитку (відповідає гегелівському поняттю «Aufhebung»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скасованість, р. скасованості, д. скасованості, з. скасованість, о. скасованістю, м. скасованості, к. скасованосте