Значення
-
Пустирник — рідкісне прізвище українського походження, утворене від слова “пустир” (необроблена, порожня земля, занедбана ділянка).
-
Пустирник — історична назва мешканця прикордонних, малозаселених земель (пустирів, українського степу), часто пов’язана з вільним козацтвом або особами, що жили поза осілими громадами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустирник, р. пустирника, д. пустирникові, з. пустирник, о. пустирником, м. пустирникові, к. пустирнику
Походження слова (Етимологія)
Пустирник — це українська назва рослини, відомої як собача кропива (Leonurus cardiaca). Слово походить з російської мови, де «пустырник» утворене від «пустырь» (пустир, незабудоване місце). Назва пов’язана з тим, що ця рослина часто росте на пустирях. Споріднені українські слова: «пустий», «пустити», «пустошити».