Значення
- (Ботаніка) –
Багаторічна або однорічна трав’яниста рослина родини кропивових з обпікаючими волосками на стеблах і листках, що часто росте як бур’ян біля жител, доріг, на узліссях.
- (Ботаніка) –
Сировина (листя, пагони) цієї рослини, що використовується в народній медицині, косметології та як вітамінний корм для тварин.
- (Психологія) –
Перен., розм. Про людину з різким, образливим характером, яка легко втрачає самовладання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кропива, р. кропиви, д. кропиві, з. кропиву, о. кропивою, м. кропиві, к. кропиво
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кропива’ походить від праслов’янського *kropiva (або *kopriva), яке утворене від дієслова *kropiti. Назва пов’язана з тим, що цю рослину перед згодовуванням худобі обварювали окропом (пор. українське ‘окріп’). Інша версія пояснює назву здатністю кропиви жалити, ніби оббризкуючи дрібними краплями. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське ‘крапива’, польське ‘pokrzywa’, чеське ‘kopřiva’, болгарське ‘коприва’.
Приклади з художньої літератури
-
Згадаю старую сиротину, бо вже її родину
Давно взяла могила, і землею здавила,
Й кропивою прикрила, дощем-снігом змочила.
Бабусенька була сиротина, бо вже її дитина,— Кузьма Скрябін