Значення
-
Кип’яток, окроп — вода, нагріта до температури кипіння (100 °C).
-
(у спеціальному контексті) Гаряча вода, що використовується для обробки (наприклад, окропом), обливання або як засіб (наприклад, у народній медицині).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. окропу, д. окропові, з. окріп, о. окропом, м. окропі, к. окропе
Походження слова (Етимологія)
Слово «окріп» походить від праслов’янського *okropъ, що пов’язане з дієсловом kropiti («кропити»). Спочатку воно означало «кипляча або дуже гаряча вода», а також використовувалося для позначення гарячих рідких страв. Споріднені слова існують в інших слов’янських мовах: російське «окроп», польське «ukrop», болгарське «окроп» тощо. Деякі дослідники також пов’язують його з давньоіндійським srapáyati («варити, смажити»).